РЕСУРСИ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ

 

РЕСУРСИ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ: СТАН, ВИКОРИСТАННЯ ТА ТЕНДЕНЦІЇ ДИНАМІКИ

Представлено результати обліку ресурсів 26 видів дикорослих лікарських рослин на території Західного Полісся (Волинська та Рівненська області). За станом ресурсів, з урахуванням тенденцій їх динаміки і перспективами використання, ці види рослин поділили на 4 категорії: 1 – "перспективні", 2 – "рівноважні", 3 – "обмежені", 4 – "зменшувані" (ресурси зменшуються). Встановлено, що ресурси більшості видів лікарських рослин тут більші, ніж попит на сировину, що обумовлено сукупністю природних, економічних і соціальних причин. У межах регіону є значні резерви для збільшення обсягів заготівлі бузини чорної (суцвіття), вільхи чорної (супліддя), кропиви дводомної (листя), крушини ламкої (кора), подорожника великого (листя) і полину гіркого (трава) без загрози їхнім природним ресурсам.

Загроза виснаження ресурсів рослинного світу внаслідок зміни життєвого середовища рослин, зокрема руйнування їхніх оселищ, надмірне використання ресурсів, забруднення навколишнього середовища та інші фактори зумовлюють втрату можливостей успішного вирішення багатьох нагальних економічних, соціальних, медичних проблем суспільства. Дослідження стану та динаміки природних ресурсів лікарських і харчових рослин в умовах трансформованого середовища є науковим базисом формування системи сталого використання цих ресурсів, відповідно до завдань міжнародного та національного законодавства у сфері регулювання використання та збереження біорізноманіття.

 Регулювання обліку, використання та збереження природних ресурсів цих видів рослин здійснюють відповідно до Закону України "Про рослинний Науковий вісник НЛТУ України. – 2013. – Вип. 23.13 1. Лісове та садово-паркове господарство 21 світ". Згідно з основними положеннями цього Закону, збір сировини з дикорослих рослин та грибів може бути у порядку "загального" (для власних потреб) та "спеціального" (з метою отримання прибутку) використання. "Загальне" використання регулюється лише "Правилами збирання сировини", згідно з якими не допускається заподіяння шкоди природним популяціям рослин. "Спеціальне" використання ресурсів дикорослих рослин і грибів передбачає отримання дозволів на заготівлю сировини конкретних видів і є платним. Обсяги заготівлі сировини (ліміт) визначаються терміном на 1-5 років на основі результатів обліку ресурсів.

 Відповідно до вимог національного законодавства, для забезпечення науково обґрунтованого сталого використання та збереження природних ресурсів економічно важливих видів рослин, облік ресурсів цих рослин здійснюється один раз на 5-10 років. При цьому визначають кількісні показники ресурсів конкретних видів рослин, а також загрози, які зумовлюють зменшення цих ресурсів; розробляють рекомендації щодо їх збалансованого використання та збереження. За результатами ресурсної оцінки конкретних видів рослин визначають обсяги допустимого щорічного використання їх сировини на території області (областей), що є науковою основою для затвердження лімітів спеціального використання природних ресурсів лікарських і харчових рослин на місцевому рівні.

Метою роботи є презентація результатів обліку ресурсів сировинно цінних видів лікарських рослин у межах Західного Полісся (Волинська та Рівненська області), аналізу їх використання та тенденцій динаміки.

Матеріал і методи дослідження.  Для обліку ресурсів було відібрано 26 пріоритетних видів лікарських рослин, заготівлю сировини яких здійснюють тут у порядку спеціального використання рослинних ресурсів. Ресурсні дослідження здійснювали упродовж 2007-2013 рр. з застосування традиційних методів обліку запасів . У межах регіону досліджень загалом закладено близько 1600 облікових ділянок для визначення ресурсних показників модельних видів рослин. Внаслідок опрацювання ресурсних даних для кожного виду вираховували: біологічний запас (т), експлуатаційний запас (потенційно можливий для використання) та обсяг допустимого використання сировини (з урахуванням періоду відновлення популяцій кожного з видів після заготівлі сировини). Ресурси лікарських рослин визначали у перерахунку на суху вагу сировини (пагони, листя та ін.) чи у свіжозібраному стані (ягоди). Розрахунок експлуатаційного запасу та обсягу допустимого використання здійснювали за алгоритмами, встановленими для кожного виду рослин. Ми наводимо лише українські назви видів рослин, оскільки у практиці регулювання використання ресурсів рослин не застосовують латинські назви.

 Аналіз використання ресурсів лікарських і харчових рослин проводили на основі звітних статистичних матеріалів у межах конкретних областей за останні 5 років. Для з'ясування тенденцій динаміки ресурсів використовували власні матеріали поточних та попередніх ресурсних досліджень, які виконували на цій території в кінці 80- х, на початку 90- х років минулого століття.

Результати дослідження. Серед досліджуваних видів лікарських рослин за кількісними показниками найбільші ресурси на території Західного Полісся (Волинська та Рівненська області) мають: багно, вільха чорна, журавлина, крушина, кропива, ожина (ряд видів) та чорниця (табл.); найменші – аїр, глід (ряд Національний лісотехнічний університет України 22 Збірник науково-технічних праць видів), калган (перстач прямостоячий) та чебрець повзучий. За станом ресурсів з урахуванням тенденцій динаміки і перспективою їх використання ці види дикорослих лікарських і харчових рослин різняться між собою, тому ми розділили їх на 4 категорії: 1 – "перспективні", 2 – "рівноважні", 3 – "обмежені"; 4 – "зменшувані" (ресурси зменшуються).